Місією кафедри є фундаментальна підготовка високоосвічених юристів для державних структур, бізнес сектору та сфери ІТ, які здатні успішно реалізовувати професійний потенціал, незалежно мислити та бути прикладом лідера.
Підготовка магістрів здійснюється за освітньо-професійною програмою «Господарське та адміністративне право і процес», під час навчання на якій студенти опановують сучасні тенденції господарського, адміністративного права і процесу та правове забезпечення ІТ-бізнесу; мають можливість широкого вибору дисциплін для вивчення у другому семестрі та місць для проходження практики у партнерів кафедри.
Наукова робота студентів це перший крок до формування якісного наукового потенціалу національної системи освіти, тому правильна організація наукової роботи, здатність формування сприятливого середовища для наукового пошуку студентів є вкрай важливим завданням викладачів. У ВНЗ найпоширенішими є такі види студентської науково-дослідної роботи: дослідження, пов’язані з виконанням навчальних завдань; студентські наукові гуртки та об’єднання; написання курсових, дипломних, магістерських робіт; участь у всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт всеукраїнській та студентській олімпіаді тощо.
Основні напрями наукових досліджень у сфері адміністративного права: теорія і практика удосконалення державного управління; правове регулювання державного управління у сфері господарювання; організаційно-правове забезпечення науково-технічного розвитку країни; розробка ключових інститутів адміністративного права на основі оновлення національної адміністративно-правової доктрини; поглиблення теоретичних і науково-практичних засад реформування державного управління, становлення інституту публічної адміністрації; адміністративно-правове регулювання відносин між органами публічної адміністрації та громадянами; адміністративно-правове регулювання державної служби та реформування правоохоронних органів; концептуальні засади реформування інституту адміністративної відповідальності, проблем розвитку адміністративної юстиції в Україні.
Переважна увага зосереджена на фундаментальних аспектах досліджень, що властиве саме академічній науковій установі, зокрема: розробка ключових інститутів адміністративного права на основі оновлення національної адміністративно-правової доктрини; поглиблення теоретичних і науково-практичних засад реформування державного управління, становлення інституту публічної адміністрації; дослідження адміністративно-спірних правовідносин та проблем становлення адміністративної юстиції в Україні.
Основні напрями наукових досліджень у сфері господарського права: історія становлення та розвитку системи правового регулювання господарських відносин в Україні та за кордоном; виявлення закономірностей, тенденцій, прогалин правового регулювання господарських відносин; напрацьовуння рекомендації щодо вдосконалення як правового регулювання, так і правозастосовчої практики, використовуючи різноманітні наукові методи: аналізу, синтезу, історичний, порівняльно-правовій, евристичний, синергетичний та ін.; виявлення та аналіз нормативно-правових актів і правових норм господарського законодавства; визначення правових засобів функціонування господарського права (в тому числі дослідження механізму дії певних груп норм, виявлення з наукових позицій їх зв’язків і залежностей між ними, характеру методів правового регулювання, а також виявлення прогалин, колізій, інших вад); розробка способів удосконалення господарсько-правової практики; забезпечення обґрунтованості та ефективності нормотворчого процесу; визначення критеріїв оцінки відповідності господарського права (як галузі
права) закономірностям і принципам правового регулювання; розробка найбільш оптимальних механізмів реалізації норм господарського права; створення єдиного понятійного апарату господарського права; пояснення правотворчих і правозастосовчих рішень і прогнозування
наслідків порушення закономірностей правового регулювання.
Основні напрями наукових досліджень у сфері інформаційного права: формування правових умов для забезпечення плюралізму, прозорості та неупередженості діяльності ЗМІ, недопущення їх монополізації та використання у маніпулятивних цілях; державне регулювання забезпечення суспільних відносин щодо персональних даних, їх охорони, захисту; основні положення мас-медіа права; основні положення бібліотечного права; основні положення науково-освітнього права; основні положення рекламного права; основні положення телекомунікаційного права (у його складі такі два великі, складні інститути як пошта електрозв’язок); унормування діяльності з поширення інформації в мережі Інтернет; основні положення інформатики та інформатизації; основні положення ІТ-права; основні положення Інтернет-права та права електронних соціальних мереж комунікації; вдосконалення правових вимог щодо дотримання журналістами професійних та етичних стандартів; основні положення кібер-права; основні положення організації національної інформаційної безпеки тощо (переважно ті спеціальні інститути видів інформаційної діяльності, що мають формалізацію на рівні спеціальних юридичних законів, де різновиди інформації визначені як спеціальні об’єкти правовідносин).
Основні напрями наукових досліджень у сфері кримінального права: концептуальні засади кримінального права як галузі права, його соціальне призначення та проблеми кримінальної відповідальності; можливості кримінального права у забезпеченні охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави та протидії злочинності; наукові засади кримінального права, його наступність та розвиток кримінально-правової доктрини; розробка теоретичних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення кримінального законодавства, правозастосовної діяльності та запобігання злочинності; теоретико-прикладні засади реформування та інновацій у створенні нового кримінального права.
Поглиблення вчення про кримінальний закон, його соціальну обумовленість та місце у системі національного законодавства; закономірності і тенденції ґенези кримінального законодавства; проблеми ефективності застосування кримінального закону; вчення про кримінальне правопорушення, його склад та інші інститути; теорія і практика покарання, вдосконалення його системи і видів, призначення та звільнення від покарання; проблеми ефективності застосування покарання та інших заходів кримінально-правового характеру.
Переважна увага за об’єктом дослідження зосереджена на проблемах відповідальності за кримінальні правопорушення: проти власності; у сфері економіки та господарської діяльності; у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг; пов’язані з корупцією; обумовлені науково-технічним прогресом; що вчиняються в умовах воєнного стану та воєнні злочини.
Дослідження теоретичних та прикладних проблем: правозастосовної практики щодо кримінальної відповідальності за окремі види кримінальних правопорушень; співвідношення, адаптації і гармонізації національного кримінального законодавства з кримінальним законодавством Європейського Союзу та міжнародно-правовими нормами.
Основні напрями наукових досліджень у сфері кримінального процесуального права: теорія і практика удосконалення кримінальної процесуальної форми як однієї з гарантій захисту прав та інтересів учасників кримінального провадження; основні тенденції розвитку науки кримінального процесу України в сучасних умовах; удосконалення форм і методів використання сучасних досягнень науки і техніки для вирішення кримінально-правових конфліктів; забезпечення реалізації права особи на недоторканність в процесі досудового розслідування і судового розгляду; виникнення і розвиток інституту судового контролю у кримінальному процесі; підстави і процесуальний порядок ухвалення рішень під час досудового розслідування та у судовому провадженні; комплексний аналіз теоретичних та організаційно-правових засад участі суб’єктів судово-експертної діяльності в кримінальному провадженні та визначення напрямів підвищення їх ефективності; використання штучного інтелекту під час проведення наукових досліджень в сфері кримінального процесу; реалізація міжнародних стандартів кримінального судочинства в судовому провадженні України; забезпечення безпеки учасників кримінального провадження в процесі адаптації національного законодавства до європейських стандартів; теоретичні, правові та праксеологічні аспекти застосування заходів забезпечення кримінального провадження у кримінальному судочинстві; наукові засади подолання протидії розслідуванню організованих злочинних угруповань та окремих правопорушників.
На рівні дисертаційних досліджень розробляються проблеми: процесуальних гарантій забезпечення прав осіб, стосовно яких здійснюється кримінальне провадження, без повідомлення їх про підозру; встановлення та визнання очевидно недопустимих доказів під час судового розгляду як гарантія дотримання засад кримінального провадження.